Поради соціального педагога

Академічна доброчесність

Поняття «академічна доброчесність» не нове, а  глибоко вкорінене в українську педагогіку. Ще відомий український педагог В. Сухомлинський вчив про важливість виховання чесності, правдивості. Філософ Г. Сковорода використовував термін «добронравіє».

В теперішній час реформа сучасної освіти актуалізує це поняття.

Згідно зі статтею 42 ЗУ «Про освіту» академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватись учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Це стосується усіх рівнів освіти в Україні від початкової школи до університетів.

Академічна доброчесність запроваджена і в нашому навчальному закладі.

Що вона передбачає насамперед?

Академічна доброчесність передбачає 6 основних фундаментальних принципів навчального процесу:

чесність, довіра, взаємна повага, відповідальність, сміливість, справедливість.

Звучить дуже гарно та ідеально, до чого має прагнути кожен свідомий громадянин. Наш заклад також на шляху реформ і втілює в життя ці уже не нові, але відомі принципи.

Що може порушувати академічну доброчесність або які причини академічної недоброчесності?

Можна умовно виділити 2 групи: 1- а група, яка не залежить від вчителів, учнів та їх батьків і 2-а група, яка залежить від вчителів, учнів або їх батьків.

До 1-ї групи можна віднести:

досить відірване від реального життя зміст навчання;

-перевантаження навчальних програм.

До 2-ї групи відносять:

плагіат;

-фабрикація та фальсифікація;

-списування;

-використання ГДЗ;

-обман в усіх можливих формах;

-хабарництво;

-необ’єктивне оцінювання;

-допомога учням під час тестів;

-використання інших допоміжних матеріалів;

-проходження тестування іншими учнями.

Учні намагаються шукати «легких шляхів» отримання балів, не усвідомлюючи необхідності самих знань в майбутньому, часто бояться помилитись, через що не вистачає мотивації до навчання. Сумніваються в цінності власної думки чи ідеї. Це може бути не свідоме, а часто мимовільне порушення тому, що учні не розуміють і не мають необхідних знань для роботи, наприклад списують текст. Тут потрібно пояснити, що краще самому написати менше, але якісно; використовуючи цитування інших авторів, чи перефразування,  обов’язково вказувати на посилання.

 В сучасному світі багато інформації і учні можуть думати навіщо їм щось придумувати, адже все вже до них відомо. Але кожна людина є творцем, яка може втілювати в життя свої ідеї. Здатність творити – це праця, яка може призвести  в подальшому до великого життєвого  успіху. Навчатись самостійно – це інвестувати в своє майбутнє.

В свою чергу батьки вимагають лише хороших балів від своїх дітей, не акцентуючи увагу на важливості знань та компетентності, що призводить до академічної недоброчесності (за любу ціну). Батьки повинні пояснювати дитині, що вона насамперед навчається для себе. Метою навчання не є отримання балів,  а результат. Особливо підлітків треба вчити вчитися, прикладати зусилля, адже це навички на все подальше життя.

Отож, якщо кому не байдуже майбутнє – то повинен розуміти, що потрібно гідно та відповідально навчатися.

 

Соціальний педагог

Ніна Калюжна

 


Поради батькам які прагнуть розвивати здібності своїх дітей

  1. Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки дитини.
  2. Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.
  3. Не позбавляйте дитини ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
  4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
  5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас».
  6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
  7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі питання, навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.
  8. Навчайте не того, що може сама дитина, а того, що вона може опанувати за допомогою дорослого.

 

Методика проведення тренінгу

Термін «тренінг» походить від англійського – навчати, тренувати.

Тренінг –  це запланований процес, призначений надати або поновити знання та навички і перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінку з метою їхньої зміни чи оновлення.

            Простіше кажучи, тренінг – це:

  • Ефективна форма роботи для засвоєння знань;
  • Інструмент для формування умінь і навичок;
  • Спілкування в довірчій атмосфері і неформальній обстановці;
  • Пізнання себе і навколишнього світу.

Тренінги бувають різних видів: комунікативні, особистісного зростання, соціально-педагогічні, соціально-просвітницькі тощо.

            Початок тренінгу включає в себе вступ і три етапи:

Вступ(5% часу). Коротке повідомлення про мету і завдання тренінгу.

1-й етап. Знайомство (5% часу). Відбувається знайомство учасників тренінгу

2-й етап. Прийняття правил роботи групи (5% часу). Етап народження групи, коли вона приймає на себе зобов’язання і готова їх виконувати.

3-й етап. Очікування учасників тренінгу (3% часу). На цьому етапі учасники висловлюють свої очікування від тренінгу.  Дуже важливо, щоб кожен учасник висловив свої очікування вголос.

  Основна частина тренінгу обумовлена завданнями та змістом тренінгу і складається з чотирьох етапів.

  4-й етап. Оцінка рівня інформативності учасників (5-10% часу). Щоб не повторювати добре відому учасникам інформацію, тренер має зясувати, що вони знають стосовно проблеми. Для цього він може задавати групі запитання, використовувати анкети, вікторини.

 5-й етап. Актуалізація проблеми (10-30% часу). Цей етап проходить червоною ниткою через весь тренінг. Тренер може використовувати його для того, щоб збуджувати в учасників інтерес до проблеми, формувати у них мотивацію до зміни поводження, а також для того, щоб вони усвідомили проблему як вагому.

 6-й етап. Інформаційний блок. (20-40% часу). Інформаційний блок треба розбити на кілька логічно завершених частин, розподілених по всьому тренінгу. Задача тренера так викласти інформацію, щоб її було почуто і усвідомлено. Крім красномовства, тренер має використовувати научні матеріали, дискусії, рольові ігри.

 7-й етап. Еабуття практичних навичок (20-60% часу).

  Заключна частина тренінгу.

 8-й етап. Завершення роботи. Отримання зворотнього звязку (5% часу). Завдання цього етапу:

– підвести підсумки тренінгу;

– зясувати, чи справдилися очікування учасників; оцінити зміну їхнього рівня інформативності.

   Усі соціально-просвітницькі тренінги складаються з одних і тих самих етапів. Але обємне співвідношення цих етапів у кожному окремому тренінгу може бути різним.


Засідання комісії з попереджень правопорушень


Робота з учнями девіантної поведінки. Превентивна діяльність соціального педагога

У практиці виховання існує безліч термінів, що позначають соціально дезадаптованих дітей: недисципліновані, важкі, педагогічно занедбані, важковиховувані, діти з відхиленнями у поведінці, схильні до правопорушень, соціально занедбані. Найчастіше ці терміни вживаються як синоніми; іноді їх розподіляють за ступенем наростання соціальної дезадаптації. Наприклад, недисциплінованість, переходить у важковиховуваність, потім – у схильність до правопорушень. Усі ці терміни поєднуються поняттям «девіантна поведінка».

Взагалі, девіантна поведінка – це дії особистості, які не відповідають суспільним нормам – моральним, правовим, дисциплінарним, побутовим та іншим. Відповідно до цього виділяють поведінку, що відхиляється від моральних (аморальну), правових (протиправну), медичних (поведінка хворої людини) та інших норм.

Занепокоєння викликають як самі учні, яким властива девіантна поведінка, так і неготовність до вирішення проблеми вчителів, вихователів, шкільних психологів та інших фахівців, які зустрічаються з необхідністю працювати із цим контингентом учнів. Часто саме їм доводиться здійснювати первинну діагностику девіантних учнів, з’ясовувати причини порушення процесу адаптації, вирішувати питання про первинні превентивні та корекційні заходи.

Джерела педагогічної занедбаності підлітків слід шукати в системі моральних відносин, які склалися в сім’ї. Умови життя та виховання «важких» учнів у сім’ї є чинником, який безпосередньо діє на формування свідомості та поведінки дитини. Підліток-правопорушник, як правило, живе в сім’ї, де батьки не є моральним взірцем для дитини. Він безпосередній свідок конфліктів між батьками, відчуває неувагу до свого внутрішнього світу. Таким чином, розлади в сімейних відносинах, педагогічна неосвіченість батьків є фактором, який негативно впливає на формування особистості підлітка й штовхає його на шлях правопорушень.

Ставлення важковиховуваних школярів до навчання – один з істотних чинників, що сприяє формуванню особистості в певному напрямі. Серед неповнолітніх, що вчинили правопорушення, великий відсоток становлять підлітки, які перестали відвідувати школу, переважна більшість з їх погано вчиться або не хоче вчитися. Такі підлітки-правопорушники відстають у своєму розумовому розвитку, втрачають перспективу, перестають переживати радість пізнання.

Важливим чинником, який впливає на те, що підліток стає на шлях правопорушень, є і його низька соціальна активність і несприятливий стан у колективі школи. Часто в нього складаються конфліктні стосунки з класом, учителями й батьками. Такий учень починає самостверджуватися шляхом негативізму, бравади, куріння та зв’язків з асоціальною компанією. Його провідний мотив – зайняти значущу позицію серед однолітків, дістати високу оцінку товаришів. При тому, що школа не стала для нього основною сферою особистого спілкування. Як правило, підліток шукає інше коло спілкування, де його негативізм та відхилення у поведінці будуть оцінені позитивно. Це або злочинні «компанії» однолітків, або, взагалі, кримінальні групи, де підлітка використовують для здійснення правопорушень, мотивуючи тим, що він не підлягає кримінальній відповідальності як неповнолітній.

Робота з дитиною девіантної поведінки передбачає застосування засобів корекції. Корекція – це робота працівників психологічної служби школи з конкретними відхиленнями у поведінці учня, що спрямована передусім на зміну самого неповнолітнього.

Виправлення неповнолітніх залежить від ступеня педагогічної занедбаності, моральної стійкості, особливостей психічного стану, від готовності до виправлення, вміння протистояти негативному впливу та методів перевиховання. Виховна соціальна робота буде тим ефективнішою, чим більше вона ґрунтуватиметься на психологічних основах виховання дітей підліткового віку.Психологічна служба школи забезпечує психічне здоров’я учнів, гармонійний розвиток особистості, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, вільного саморозвитку особистості, сприяє гармонізації взаємин особистості і суспільства, вирішенню проблем психологічного забезпечення навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, профілактиці конфліктів, правопорушень.

Корекційну роботу з учнем реалізовувати в тісній взаємодії з виховними, медичними, юридичними закладами, установами соціального захисту населення. Тільки в співпраці, включаючи і співпрацю шкільного психолога та соціального педагога, можна дійти до бажаних змін, забезпечити відповідну корекційну роботу з учнями, які мають асоціальну спрямованість поведінки.

Основу корекційної діяльності складає робота з групами учнів, до яких входять підлітки, схильні до асоціальної поведінки, які вже скоїли незначні правопорушення, стоять на шкільному обліку важковиховуваних дітей або на обліку в комісіях в справах неповнолітніх.

Форми групової корекції повинні базуватись на результатах діагностики, відповідати віковому рівню розвитку дітей.

Великий позитивний вплив на емоційну сферу учасників корекційної групи має музика, спів, поезія, танок, ляльковий театр. При цьому діти проявляють творче ставлення до життя, відкритість до діалогічного типу спілкування, наявність здібності передавати свій внутрішній стан засобами мистецтва.

Корекція девіантної поведінки учнів, це складний,тривалий і не завжди успішний процес, тому подолання проблеми відхилень у поведінці учнів у роботі шкільного соціального педагога, у першу чергу, передбачає вирішення питання про їх запобігання. Пошуки ефективних заходів ранньої профілактики правопорушень – одна з важливих проблем, які розробляє соціальна педагогічна наука.


Бездоглядність підлітків та її наслідки. Що робить підлітка важким.

«Вихователь сам має бути тим, ким хоче зробити вихованця».

В. Даль

«У вихованні вся справа в тому, хто вихователь».

Д. Писарєв

«Вихователю треба глибоко знати життя, щоб до нього готувати».

Л. Толстой

«Батьки — приклад для дитини».

«Виховувати – ховати від зла».

Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.

Всебічний, гармонійний розвиток — наш ідеал. Ідеал і сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої людством.

Виховувати – це значить творити людину.

Тест для батьків «Чи можете ви?»

  1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.
  2. Порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік.
  3. Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустилися в ставленні до неї.
  4. Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві.
  5. Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас.
  6. Поставити себе на місце дитини.
  7. Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея.
  8. Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який невигідно свідчить про вас.
  9. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку.
  10. Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину.
  11. Надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться, і поводила себе так, як схоче, а ви ні в`що не втручалися.
  12. Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто

незаслужено образила іншу дитину.

  1. Встояли проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це – примха, забаганка.

Відповіді:

А- можу і завжди так роблю – 3 бали.

Б – можу, але не завжди так роблю – 2 бали.

В – не можу -І бал.

Підрахуйте бали

Якщо ви набрали 30-39 балів, це означає, що дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно, й можете сподіватися на добрі результати.

Сума 16—30 балів: піклування про дитину для вас питання першорядне. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання.

Менше ніж 16 балів — перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини.

У підлітковому віці сприйняття дитини дорослими дуже сильно відрізняється від її самосприйняття. Дорослі недооцінюють рівень її психологічної зрілості, сама вона його переоцінює. Тому не дивно, що вона жагуче бореться за свої «дорослі» права. Положення підлітків ускладнюється тим, що в сучасному суспільстві відсутній який-небудь соціальний інститут, що дозволив би їм реалізувати свою спрямованість на повноцінне входження в дорослий мир наприклад, як це було в часи натурального господарювання. В 12-14 років у підлітка було багато можливостей показати себе «як дорослого». Школа не надає такої можливості. Вона адекватна молодшому шкільному віку, у якому провідною діяльністю є навчальна. Підліткові ж необхідна «арена» для розгортання його соціальної активності.

Рекомендації для батьків підлітків відповідають тому ж загальному напряму, що й для батьків трирічних дітей. Необхідно усвідомити, що їхня дитина стала вже майже дорослою. А це значить, що вона повинна зайняти в сім’ї нове положення, значно більш рівноправне, ніж раніше. У неї повинні з’явитися іі нові права, й нові обов’язки.

Головне право — це право розпоряджатися собою, воно вимагає високої відповідальності, а відповідальність і зароджується, і проявляється в сумлінному виконанні своїх обов’язків.

Дотримуючись звичної схеми, батьки часто намагаються нав’язати дитині обов’язки, «замкнуті» на ній самій: прибирання нею своєї кімнати, сумлінне навчання й ін. Однак подібні вимоги звичайно викликають у підлітків роздратування, тому що вони прагнуть до самостійної організації власного життя й саме в цьому найменш схильні.

Пам’ятка для батьків

Шановні батьки, пам’ятайте!

  1. У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність.
  2. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
  3. Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».
  4. Пам’ятайте, батьки! Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.
  5. Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.
  6. Говоріть із дитиною так, щоб не залишилося ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
  7. Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже добре помічають діти.
  8. Не забувайте поділитися із своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
  9. Пам’ятайте, батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.
  10. Враховуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.

Поради батькам

Якщо:

  • дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
  • дитину висміюють, вона стає замкнутою;
  • дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
  • дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
  • дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
  • дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
  • дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
  • дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
  • дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
  • дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

7 помилок добрих батьків

Батькам не можна просто бути. Батьками нас чинить те, що ми робимо. Бути батьками означає старатися навчити дитину як бути незалежною та відповідальною дорослою людиною. В процесі виховання активні батьки найчастіше допускаються таких помилок:

1.Прищеплення помилкових переконань

Помилкове переконання №1 «мушу бути найкращим в усьому».

Помилкове переконання №2 «негативні почуття погані». Діти мають право на свої почуття, а сильні емоції – це цілком нормально.

Помилкове переконання №3 «усі мусять любити мене». Батьки повинні пояснити дітям, що життя не можливе без конфліктів і їх потрібно вирішувати з найменшою шкодою для себе.

2.Несвідоме провокування поганої поведінки

Варто запам’ятати:

– усі діти потребують уваги

– хвали поведінку в конкретних ситуаціях, не використовуй загальних похвал

– винагороджуй дитину за відсутність поганої поведінки

3.Брак послідовності

Якщо встановити правило, то дій згідно з ним. Діти не можуть перевіяти своєю поведінкою межі витримки і терплячості батьків.

4.Зроблю це за тебе

Розв’язуючи всі проблеми за дітей, ми породжуємо в них злість поглиблюємо їхню залежність від нас.

5.Залізна дисципліна

– не запроваджуй дисципліну, коли ти злий

– запроваджуй дисципліну, щоб навчити

– мета дисципліни – не намагатися довести, хто правий, такий підхід породжує конфлікт і почуття сорому в дітей.

6.Ігнорування потреб і труднощів дитини

Батьки можуть заохочувати дитину висловлювати свої емоції, але не повинні вмовляти її робити це, розповідаючи про власні почуття.

7.Стримуватся природної радості життя і зацікавлення світом

То ж щоб бути добрити батьками, не допускайте вищевказаних помилок, а ще:

– зробіть так, щоб виховання дитини стало для вас найвищою цінністю.

– беріть активну участь в житті дитини

– будьте прикладом для дитини

– вчіться від своїх дітей

– бавтесь!


До уваги батьків!!!

Діти сімей, що підлягають статусу малозабезпечених, мають право на безкоштовне харчування в шкільній їдальні з моменту надання в школу довідки про те, що сім’я є малозабезпеченою.

Таку довідку можна отримати у відділі соціального забезпечення.


Вчимо творити добро

Ось і ми вже дочекались. Незважаючи на те, що цьогоріч грудень дарує нам плюсову температуру і погода схожа більш на весняну і новорічні свята стрімко наближаються, несучи з собою веселощі, подарунки, очікування дива.

Одним із найдивовижніших свят, святом Святого Миколая і розпочались в нашому місті зимові розваги.

19 грудня в нашому місті відбулось грандіозне свято для всіх, хто вірить в дива і чекає на них. Розпочалось свято запалюванням новорічної ялинки , потім глядачі переглянули цікаву казку.

Вихованці нашого закладу ,які побували на цьому чудовому дійстві з великим захопленням поділились своїми враженнями від побаченого. А їхні батьки передають щирі слова вдячності міській владі за турботу про підростаюче покоління.

День Святого Миколая – це свято, коли кожен чекає дива і , звичайно подарунків. Таким подарунком для всіх став благодійний ярмарок, в якому прийняли участь школярі всього міста. Учні нашого НВК активно залучались до ярмарку, представивши різноманітні смаколики, виготовлені власноруч та з допомогою батьків ( виручили кошти в сумі 1129 грн).

А напередодні 19 грудня в нашому НВК пройшов цикл свят, присвячений Дню Святого Миколая. Приємним є те , що саме в ці святкові дні наші учні, їх батьки, педколектив згадали не тільки про своїх ближніх, а й про тих, хто на даний момент захищає кордони нашої держави. Серед них двоє наших випускників. То ж з ініціативи учнівської ради закладу було організовано ярмарок-продаж смаколиків. Чого тільки не напекли наші господарочки: пиріжки і пироги, тістечка, цукерки і ватрушки – на будь – який смак. Всі кошти, вилучені від ярмарок в сумі 9606 грн. були передані на подарунки нашим дорогим захисникам.

Користуючись нагодою весь наш шкільний колектив дякує всім небайдужим, хто долучився до цієї благодійної справи. Нехай Господь віддячить вам сторицею за вашу доброту, людяність, благодійність.

Всіх вітаємо з наступаючими новорічними святами. Бажаємо мирного неба, міцного здоров’я, всіляких гараздів у ваших родинах, приємних чудес. Пам’ятайте, що любов і доброта врятують світ!!!